*    *   *
Я тужу мамо за тобою,
У тій хатині, де ти жила
Нема мені спокою.
І я щораз вдивляюся в віконце,
Там є життя, там сходить сонце.
А твоє, мамо, сонце вже зайшло,
Твої стежки заростуть травами.
У снах я бачу твоє чоло
І рушники вишиті твоїми руками
Я тужу мамо за тобою,
І серце моє так болить,
Ти свою чашу вже допила,
А я свою ще мушу допивати.
Ти будеш, мамо, завжди переді мною,
Твої спрацьовані у болях руки,
Як тяжко працювала цілий день,
а ввечері сідали на коліна внуки.
Прости мені, що не завжди ласкава була
і не робила те, що ти просила.
Я прошу і молюся Богу,
щоби вказав до свого серця
осяяну тобою дорогу.

ДЛЯ МАМ
О матері ! Мадонни всевишні!
Який принести вам поклін
За ваші теплі щирі очі
Й биття сердець?
Не треба матерям ніяких дарів –
Ні золота, ані срібла.
Для них є дар великий і священний –
Щоби дитина здоровою була,
Щоби пошанувала їхню старість,
Й не соромилась старечих рук

*   *   *
Над землею є цариця –
Мати Божа  й наша – теж.
Бережи нас, як годиться,
Так, як Сина бережеш.
Матінко, ласкава, добра,
Ти усіх єднаєш нас.
Україну для нащадків
І для нас ти бережеш.
Мати, Божа, Берегиня!
Ти на весь єдина світ.
Просим  тебе й твого Сина:
Даруй волю много  літ.
Щоб нам сонечко світило,
Землю вкрив пахучий цвіт,
Матінко, ласкава Божа,
Ти могутня – на весь світ.

*   *   *
Виходить мати на дорогу
З воріт вдивляється у даль,
А на душі –  така тривога!
В очах – тяжка така печаль!
Писав, що приїде син додому,
Бо вже давно в батьків не був.
Туман їй очі заступає:
Невже обіцянку забув?
Немає сина, не приїхав…
Уже стомилася чекати.
Невже ти думаєш,  синочку,
Що завжди жити буде мати?

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Залишити відповідь