Як видати книжку своїй бабусі й зробити її щасливою/ ЧИТОМО
АННА БОЙКОМЕМУАРИ Як видати книжку своїй бабусі й зробити її щасливою 20.02.2019 Як власноруч видати книжку мемуарів своєї бабусі? Знайти дизайнерів, редакторів, ілюстраторів, видавців і перевірити кожну деталь так, щоби сама авторка ні про що
#ABoykoHistory в Інстаграмі
View this post on Instagram Ця книга про дитинство та юність однієї людини. Вона дуже камерна й особиста. Її авторка не є відомою персоною. Такі історії як правило називають приватними, бо вони написані від імені
Відео-відгук про книгу “Історія життя Анни Бойко” від буктюб блогерки Люди Дмитрук
Спогади людей, дитинство та юність яких припали на час Другої світової війни. Щирі, пронизливі та позитивні свідчення, які відкривають історію з більш людяного боку.
Вручення бабусі книжки спогадів “Історія життя Анни Бойко” до дня її народження
22 вересня 2018 року перші 10 книжок приїхали в село Яглуш. Пару днів перед тим їх привіз видавець “Яніна” з Білої Церкви у Львів на Форум видавців, а саме 19 вересня – у бабусин 83
“Осінні листочки літ Ганни Бойко” у журналі “Вишиванка”
Калино, калино червона, А ягоди в тебе гіркі. У пам’ять до мене приходять Дівочі літа молоді. Це рядки з поетичного зошита Ганни Бойко – гості нашої рубрики. Пані Ганна – так найчастіше звертаються до цієї
“Моя дитяча сповідь”
2016 рік. Анна Бойко написала ще 90 сторінок спогадів. Дитинство. Війна. Партизани. Хвороба. Совіти. Колгосп.
“Бабуся у мережі” стаття у газеті “На пенсії”
У поважному віці багато що здається недоречним та недосяжним: важко розпочати нову справу чи вирушити в авантюрну подорож. На сторінках нашої газети ми не раз розповідали, наскільки надуманими можуть бути вікові штампи і як багато
Фото бабусі Гані покорило соцмережі
Бабуся Ганя звичайна жінка із села, що має чіткий розум, хорошу пам’ять та щире серце. У 2009-2010 роках бабуся написала спогади дитинства та повоєнних років, що стали основою блогу aboykohistory.com.ua під назвою “Історія життя Анни
“Друже мій”
Сидиш в хаті проти мене У журбі глибокій Задуманий ще й похмурий Ніби одинокий І не бачиш, що я поруч Друже, ти мій друже, Думка твоя десь блукає А тобі байдуже І дивуюсь й не