Словник
ар
Баняк (розм.)
чавунний горщик, казан, каструля
Бамбетель
бляхар
майстер, виготовляє різні бляшані вироби
Бамбетель
те ж, що й духовка, але в печі
ведра
відра
Бульба
картопля
Бахур (їдиш. bocher, євр. bachur)
Вуйко
вуйна
Війт або Войт (нім. Vogt, пол. Wójt, Woyt)
у середньовічній Німеччині, у містах України (а також Литви, Білорусі й Польщі), заснованих на магдебурзькому праві, у15—18 століттях, обраний на цю службу, здебільшого серед шляхетних осіб, що очолював магістрат, керівник місцевого самоврядування (міського чи сільського управління
ґазда
гриза
переживання
ґарбата
чай, від польс. herbata
ґаздиня
Горнятко
Гостинець
Гандель, гендель [їдиш]
торгівля, комерція з метою наживи.
ґралі
вила
гамір
шум
ґміна
жолоб
зупа (від нім. Suppe)
суп
знимка
світлина, фотографія
збан
(діал.) дзбан, джбан, розм.жбан. Глекоподібний глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока, квасу.
кадукт
квасок
кидри
кенкарта
розпізнавча карта (нім. Kennkarte, пол. Karta Rozpoznawcza, Kennkarta) – основний документ, що засвідчував особу під час Третього рейху, вперше впроваджений у липні 1938 року. Під час Другої світової війни з 1941 по 1945 рік Німеччина також видавала кенкарти деяким громадянам завойованих країн.
клоччя
Контингент
податок, встановлена з певною метою гранична кількість когось або чогось
корець
міра місткості. Назва походить від слова “кора”. “Корець” означає виріб з кори. Поширена в більшості слов’янських народів
кужелі
сировина для прядіння. Може являти собою очищене від костриці та вичесане волокно льону чи конопель або розчесану вовну
мешти
туфлі або мешти: різновид взуття, що закриває ногу не вище щиколотки
мізерія
також зеленець (пол. mizeria) – традиційний польський та західно-український салат з огірків у сметані.
нафта
гас, горюча рідина, продукт перегонки нафти
нецки
нквс
Народний комісаріат внутрішніх справ ССРСР.
Криївка
спеціально обладнане приміщення, що використовується, як укриття
люстерко
дзеркало
обмуцькана
(діал.) замуцькана. Замазана, брудна
обрус
довге саморобне полотно на 2 метри, яким застеляли столи
околот
сніп житньої соломи, обмолочений нерозв’язаним або перев’язаний після обмолоту, зазвичай для вшивання покрівлі
пивниця
палюшки
(пальчики) страва із тіста у вигляді невеликих валиків, відварених в підсоленому окропі, приготовлених з борошна, відвареної картоплі та яєць
Пастівник
потік
струмок
постерунок
поліція
пляц
місце, земельна ділянка, площа, місце під забудову
попадя
пироги
вареники
пляцок
пиріг; торт
постава
(заст.) те, що ставлять на стіл для пригощання, частування
склеп
магазин (пол.), вживається на Галичині, Гуцульщині, а також у діаспорі
Свербивус
шипшина
Солтис
також Шолтейс – (від лат. scultetus, sculteus через нім. Schultheiss, Schulz, сілезьке Scholz) у середніх віках голова села або селища в Центральній та Східній Європі
Станіславів
історична назва міста Івано-Франківська до 1962 року
Ста́йня
приміщення для утримування домашньої худоби. На Прикарпатті звалися стайнями, подекуди на Поліссі – одринями, у Карпатах – кошарами. Будували хліви з тих же матеріалів, що й хати
Сарда́к (серда́к)
верхній короткий сукняний одяг з рукавами, який був поширений у західних областях України, в тому числі у представників етнографічної групи українців гуцулів.Сардак носили поверх кептаря не застібнутим або навпаки.Шили сардаки з темно-сірого, чорного сукна. Оздоблювали вишивкою, шнурковим гаптуванням, китицями та іншим.
слоїк
банка зі скла
Стрийко
дядько, татів брат
стрийна
жінка стрийка
стрих
горище
стіжки
невеликі снопики, елемент покрівлі даху
трафіка
тютюнова крамничка
трафлялося
(діал.) попадалося, потраплялося
Фільварок
у Польщі, Західній Україні та Західній Білорусії (до 1939 р.) – панський маєток із господарчими будівлями
Фест файно
Фурман
керуючий возом, фірою
Фест файно
(від нім. Volksdeutsche — етнічні німці) — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945.
Ша́рва́рок, ширварок
(нім. Scharwerk — спільна робота) — додаткова до панщини феодальна повинність з будівництва і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків.
Фест файно
(від нім. Volksdeutsche — етнічні німці) — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945.
Ша́рва́рок, ширварок
(нім. Scharwerk — спільна робота) — додаткова до панщини феодальна повинність з будівництва і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків.
Шва́гер
шва́ґер, шва́ґор, шваґро́, шва́ґров, шо́вґор — термін свояцтва, що може мати різні значення:
Швагер — те ж саме, що й шурин, брат дружини
Швагер — те ж саме, що й дівер, брат чоловіка
Швагер — чоловік сестри, зят
ШО́ПА
(діал.) покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін. Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін, тілько між стовпами повбивано поперечні дрючки
Цви́нтар
кладовище
Цьотка
тітка