Словник

ар

одиниця виміру площі в метричній системі мір. Також відомий, як “сотка”. 1 ар дорівнює 100 м2, або 0,01 га

Баняк (розм.)

чавунний горщик, казан, каструля

Бамбетель

дерев’яна лежанка

бляхар

майстер, виготовляє різні бляшані вироби

Бамбетель

те ж, що й духовка, але в печі

ведра

відра

Бульба

картопля

Бахур (їдиш. bocher, євр. bachur)

хлопець, підліток

Вуйко

дядько, мамин брат

вуйна

жінка вуйка

Війт або Войт (нім. Vogt, пол. Wójt, Woyt)

у середньовічній Німеччині, у містах України (а також Литви, Білорусі й Польщі), заснованих на магдебурзькому праві, у15—18 століттях, обраний на цю службу, здебільшого серед шляхетних осіб, що очолював магістрат, керівник місцевого самоврядування (міського чи сільського управління

ґазда

господар

гриза

переживання

ґарбата

чай, від польс. herbata

ґаздиня

господиня

Горнятко

чашка, кружка

Гостинець

шосейна дорога

Гандель, гендель [їдиш]

торгівля, комерція з метою наживи.

ґралі

вила

гамір

шум

ґміна

(пол.gmina) найменша адміністративна одиниця в Польщі, місто, село або група сіл і міст.

жолоб

посудина для годування і напування тварин

зупа (від нім. Suppe)

суп

знимка

світлина, фотографія

збан

(діал.) дзбан, джбан, розм.жбан. Глекоподібний глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока, квасу. 

кадукт

(лат.сабисиз) епілепсія, (діал.) кадук

квасок

(діал.) щавель

кидри

вузенька смужка шкіри, яка приивається, з’єднуючи верх взуттяз підошвою

кенкарта

розпізнавча карта (нім. Kennkarte, пол. Karta Rozpoznawcza, Kennkarta) – основний документ, що засвідчував особу під час Третього рейху, вперше впроваджений у липні 1938 року. Під час Другої світової війни з 1941 по 1945 рік Німеччина також видавала кенкарти деяким громадянам завойованих країн.  

клоччя

відходи, що утворюються під час чесання лубяного волокна, добування із стебла конопель, льону, джуту та інших рослин. На відміну від прядива, клоччя непридатне для прядіння – у неї довгі волокна, засмічені кострицею

Контингент

податок, встановлена з певною метою гранична кількість когось або чогось

корець

міра місткості. Назва походить від слова “кора”. “Корець” означає виріб з кори. Поширена в більшості слов’янських народів

кужелі

сировина для прядіння.  Може являти собою очищене від костриці та вичесане волокно льону чи конопель або розчесану вовну

мешти

туфлі або мешти: різновид взуття, що закриває ногу не вище щиколотки

мізерія

також зеленець (пол. mizeria) – традиційний польський та західно-український салат з огірків у сметані. 

нафта

гас, горюча рідина, продукт перегонки нафти

нецки

корита, вистругані з липи, у них місили тісто

нквс

Народний комісаріат внутрішніх справ ССРСР.

Криївка

спеціально обладнане приміщення, що використовується, як укриття

люстерко

дзеркало

обмуцькана

(діал.) замуцькана. Замазана, брудна

обрус

довге саморобне полотно на 2 метри, яким застеляли столи

оборіг

повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя.

околот

сніп житньої соломи, обмолочений нерозв’язаним або перев’язаний після обмолоту, зазвичай для вшивання покрівлі

пивниця

льох, підвал для зберігання алкогольних напоїв

палюшки

(пальчики) страва із тіста у вигляді невеликих валиків, відварених в підсоленому окропі, приготовлених з борошна, відвареної картоплі та яєць

Пастівник

сінокіс

потік

струмок

постерунок

поліція

пляц

місце, земельна ділянка, площа, місце під забудову 

попадя

жінка священика (попа); їмость

пироги

вареники

пляцок

пиріг; торт

постава

(заст.) те, що ставлять на стіл для пригощання, частування

склеп

магазин (пол.), вживається на Галичині, Гуцульщині, а також у діаспорі

Свербивус

шипшина

Солтис

також Шолтейс – (від лат. scultetus, sculteus через нім. Schultheiss, Schulz, сілезьке Scholz) у середніх віках голова села або селища в Центральній та Східній Європі

Станіславів

історична назва міста Івано-Франківська до 1962 року

Ста́йня

приміщення для утримування домашньої худоби. На Прикарпатті звалися стайнями, подекуди на Поліссі – одринями, у Карпатах – кошарами. Будували хліви з тих же матеріалів, що й хати

Сарда́к (серда́к)

верхній короткий сукняний одяг з рукавами, який був поширений у західних областях України, в тому числі у представників етнографічної групи українців гуцулів.Сардак носили поверх кептаря не застібнутим або навпаки.Шили сардаки з темно-сірого, чорного сукна. Оздоблювали вишивкою, шнурковим гаптуванням, китицями та іншим.

слоїк

банка зі скла

Стрийко

дядько, татів брат

стрийна

жінка стрийка

стрих

горище

стіжки

невеликі снопики, елемент покрівлі даху

трафіка

тютюнова крамничка

трафлялося

(діал.) попадалося, потраплялося

Фільварок

у Польщі, Західній Україні та Західній Білорусії (до 1939 р.) – панський маєток із господарчими будівлями

Фіра, фура

віз (хві́ра, фі́ра, фу́ра, ху́ра, підво́да) — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів

Фе(и)ст (від нім. fest)

1. дуже 2. міцно, сильно

Фест файно

дуже добре, дуже гарно

Фурман

керуючий возом, фірою

Фест файно

(від нім. Volksdeutsche — етнічні німці) — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945.

Ша́рва́рок, ширварок

(нім. Scharwerk — спільна робота) — додаткова до панщини феодальна повинність з будівництва і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків.

Фест файно

(від нім. Volksdeutsche — етнічні німці) — загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939—1945.

Ша́рва́рок, ширварок

(нім. Scharwerk — спільна робота) — додаткова до панщини феодальна повинність з будівництва і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків.

Шва́гер

шва́ґер, шва́ґор, шваґро́, шва́ґров, шо́вґор — термін свояцтва, що може мати різні значення:

Швагер — те ж саме, що й шурин, брат дружини
Швагер — те ж саме, що й дівер, брат чоловіка
Швагер — чоловік сестри, зят

ШО́ПА

(діал.) покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін. Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін, тілько між стовпами повбивано поперечні дрючки

Цви́нтар

кладовище

Цьотка

тітка

Замовлення відкрито

Ми раді повідомити, що другий тираж книги "Історія життя Анни Бойко" вже надруковано і ви можете замовити свій примірник тут, на сайті.