Верба

Схились, вербиченько, схились
Нехай розчешу твої віти,
А у твої хвилясті коси
Я заплету пахучі квіти

Схились, вербиченько моя,
не будь такая одинока,
послухай, як шумить весна
весела, ніжна, ясноока

тебе малою памятаю,
ти виростала на очах,
і он яка ти вже красуня
весна гуляє в твоїх жилах

тобі я музику співаю,
тебе рівняю до зірок,
тобі я ноги обмиваю,
я твій поклонник, твій струмок

моя вербиченько, моя
ти завжди будеш мені тінню,
хвилясті вітоньки твої
у чистих водах, з радістю обмию.

Анна Бойко
2001 рік

Цей допис має 2 коментарів

Залишити відповідь