“Вірші про весну”
* * * Прийшла до нас весна, Красу свою принесла. Розпустила довгі коси, Засіяла срібні роси. розцвіли скрізь ранні квіти, убралися в зелень віти. Усміхнулось ясне сонце, Заглянуло у віконце. Летять птахи із чужини До
Анна Бойко розказує спогади з дитинства про зошити та яйця
Бабуся розказує історії дитинства діалекти: видрати – вирвати 🙂 настрашити – налякати лєгари – лаги (конструкція підлоги) вбернутись – розвернутись заводити – голосити, плакати вповідати – розказувати
Паляниці з гречкою та картоплею
Відкриваю нову рубрику блогу: БАБУСИНІ РЕЦЕПТИ Колись бабця їх пекла на “кухні”, а не на олії, було дуже смачно я з братом їх дуже люблю) варену гречку додаємо до картоплі а тим часом сало ріжемо
Стаття “Дорога життя Ганни Бойко” у тижневку “Голос Опілля”, 2010 рік.
Калино, калино червона, А ягоди в тебе гіркі. У пам’ять до мене приходять Дівочі літа молоді. Це – рядки з поетичного зошита Ганни Бойко (на фото), яка проживає в мальовничому селі Яглуш. Коли лягли перші
Різдво в 1947 році
Було складне повоєнне життя. Діти, здається, найбільше це відчували – не було солодощів чи чогось смачного, та не було головного – хліба. Літом якось було легше. Та ось наступила зима. Діти ходили до школи, як
“Лебединий танець”
ЛЕБЕДИНИЙ ТАНЕЦЬ Музика грає журливо, Пари у танець ідуть. Я стою сам, одинокий, В танець мене не беруть. Білая, білая сукня… Я її не купив. Кружляє у бальному танці Юнка, яку полюбив. Очі блискучі, аж
Прийшов приказ вийти всім із села ✑12✑
Наперсток ✑11✑ В селі не на жарт хвилювались і все, що робилось і говорилось, дітям передавалось. Прийшов приказ вийти всім із села. Взяли дещо. Корів, коней. Наша корова вже добре ходила, я її вже трошки
Наперсток… ✑11✑
Війна йшла, а в селі було як завжди… ✑10✑ Грубу пряжу мама пряла без каганця до місяця вечорами, таку як на мішки або верета, бо не було нафти, щоб світити. Якщо не вистачало солі, то
Війна йшла, а в селі було як завжди… ✑10✑
Чужого видно здалеку ✑9✑ В Гершка мали радіо саморобне і я виділа, як їхні хлопці, тобто Олекса і Зенко, дехто ще приходив, копирсалися і щось там траскотіло, і навіть говорило. Я не давала значення, але