Підірвана криївка ✑28✑
Катівня у Стрийовій хаті ✑27✑ На початку весни, десь у квітні, мама пішла на поле на Мнєрку. Взяла з дому лопату, щоб відвести воду з поля. Бо поле було під горою і снігова вода застоювалась
“Ми українці”
Хоч грошима не багаті скарбів не нажили та веселу вдачу маєм з ким ми не дружили Та й столи накрити вмієм як приходять празники чи весілля чи вродини чи просто недільники Ми народ не є
Катівня у Стрийовій хаті ✑27✑
Дід і баба ✑26✑ Час ішов. Там далеко війна вже закінчилась. Хто живий залишився – поверталися додому. А в нас проливалася кров. Людей арештовували і кидали до пивниці (погріб). В Прокопишинім дворі був довгий будинок,
Золота Поляна
ЗОЛОТА ПОЛЯНА – розташована в мальовничому урочищі Золота серед лісового масиву, що знаходиться між селами Яглуш, Виспа та хутором Липівка. Займає площу біля 2 га. В 40-их рр. минулого століття в цьому урочищі стояв відділ
“Мамине свято”
Мамине свято По обістю і у полі і в святу неділю мама завжди у роботі та й не гонить долю Бо у неї радість є бо у неї діти і нема у неї часу щоби
“Земле рідна”
Земле рідна Коли на нашу українську землю Надлетіли зграєю круки Батьки, брати, сини наші Взяли мечі у мужні руки “Непустимо на наші землі Хижацькі сили – поклянімось І за вітчизну за Україну На її захист
Крашанки-галунки
для такий крашанок нам потрібні маленькі листочки тісно замотуємо в капрон варимо яйця в цибулинні виймаємо Крашанки натираєм маслом чи олією, щоб блискотіли
Дід і баба ✑26✑
Дитячий біль ✑25✑ Межи Різдвяними святами Новий рік – Василя. Діда приходили вітати на Василя господарі,- “в’язати”! Дід пригощав тютюном, брав в брата Семена на Трафіці чвертку горілки. Баба варила гарбату з цвіту липового, давала
Верба
Схились, вербиченько, схились Нехай розчешу твої віти, А у твої хвилясті коси Я заплету пахучі квіти Схились, вербиченько моя, не будь такая одинока, послухай, як шумить весна весела, ніжна, ясноока тебе малою памятаю, ти виростала
Шевченкові дні
ПАМ’ЯТКА Сьогодні в нас велике свято, у дім народний люд прийшов. Прийми, Тарасе, в дар цю пісню, з якою в серце нам ввійшов. А пісня ллється і палає, дає жалю і веселить. З тобою наша