Зима
ЗИМА Вже прийшла до нас зима все навкруги замела і доріжки і стежки і в лісі маленькі ялинки І у полі біло всюди тут не ходдять більше люди і нема туди доріг бо лежить великий
ЗИМА Вже прийшла до нас зима все навкруги замела і доріжки і стежки і в лісі маленькі ялинки І у полі біло всюди тут не ходдять більше люди і нема туди доріг бо лежить великий
Мою маму вибрали депутатом села. Вона знову мала обов’язки – агітувати на вибори. Мама не агітувала, бо вибори проходили так, як хотіли совіти. Понаклеювали по селі різні агітаційні лозунги, роздавали книжки. Приїхали з району озброєні
ЧЕРЕМХА Зацвіла черемха коло моєї хати білим-білим цвітом закрила вікно ой скажи черемхо чому твої квіти упивають тіло як міцне вино зраня аж до ночі у білому вбранні стоїть заквітчана наче молода Я ходжу в
ТАМ ЗА ВІКНОМ УКРАЇНА Через вікно я дивлюсь на вулицю там падає веселий сніг сама я вишиваю хрестиком свій особливий оберіг Там за вікном весна буяє там зло й добро ідуть разом в думках я
Позичена пшениця ✑32✑ А одного разу навесні, перед Великодними святами, вже сніг зійшов але мороз ще в ночі був, примерзло. То було з неділі на понеділок. До Гершка ввечері зійшлася молодь. Зенко вже був хлопець
Під час війни і після майже в кожній родині сталися зміни. В декого загинули рідні, а в декого пропали без вісті. А в нашій родині моєї мами брат опинився в Аргентині, а сестра в Польщі.
НА САНКАХ Паде сніжок без доріжок Земля пухом вкривається Летять санки униз з гори Й не зупиняються На тих санках В білих шубках Сидять два малюки Очі горять, як зіроньки На носиках сніжинки Санки
Гроші пропали ✑31✑ В той час, десь в 1947 році написала цьотка Ганна з Польщі. Всі дуже раділи, що жива. Писала, що живе добре. Дала їм німецька влада господарство, і коні, і корови, все, що
Для домашньої лапші замішуємо тісто з борошна та яєць. Чим більше яєць, тим краще, і трішки води. тісто тоненько розкачати і щоб трішки присхло, пильнувати би не пересохло бо буде лупитись (ламатись). коли присохло –
Будьмо людьми Нема в нашім колективі надійної влади тільки самі піяки та й конокради Розтягнули все добро ферми опустіли і поля такі родючі бур’яном зацвіли І лишились у селі люди Пенсійного віку Раді були б