Мабуть, найулюбленіше моє варення це з троянди, або як ми говоримо з рожі. Така троянда має густі кущі, гілочки щільно вкриті колючками, квіти пухнасті, насичено-рожевого кольору, а листочки маленькі. Та найшвидше ви її візнаєте по духм`яному аромату.
Для варення потрібні пелюстки і то досить багато. З такої купки вийде лише 1/4 півлітрової баночки.
Від пелюсточок потрібно відрізати білі кінчики (вони гіркі) і залишити тільки рожеву пелюстку. Далі перетерти в макітрі або перемолоти на м`ясорубці, або руками, як робить моя бабуся, бо каже, що після м`ясорубки рожа стає якась дуже темна… Додати лимонної кислоти та цукру.
Кладемо в баночку і в холодильник.
Варення не лише дуже смачне, але і корисне. Коли стоматіт потрібно з`їсти маленьку ложичку і все пройде.
Смачного!
mamache
12 Чер 20111. моя бабуся варила, і то немало. якщо Ви просто перетираєте з цукром, не називайте це варенням.
2. не зазначені пропорціі цукор/квіткова сировина.
решта дуже гарно виглядає, особливо бабуся, що заходилася перетирати пелюстки (це чиста правда, що вони темніють). Моя бабуся так пелюстками і варила. виходило світле і прозоре.
дякую за нагадування дитячої смакоти.
Ola_bilo4ka
18 Чер 2011може варення і не дуже правильно, але всі в пошуку шукають саме “варення”
а пропорцій особливих і немає, все “на око” 🙂
mamache
23 Чер 2011це точно. у пошуку іноді трохи інше.
пост все одно гарний. зараз дивитимуся старі весільні фото. Читали у Андруховича в його “Таємниці” про бабцю Ірену? мені то просто паралелі.
Сповіщення: Пампухи (фото-рецепт) | Новини-News
Варвара
12 Лип 2012Окрім всього вище написаного моя бабуся Марія посипає варення в баночці зверху щедро цукром. Цукор карамелізується, робить таку собі “ШКІРКУ”, і потім зберігає в коморі. Навіть три-чотири роки таке “варення” може стояти.