Війна йшла, а в селі було як завжди… ✑10✑

Прокоментуй!

Чужого видно здалеку ✑9✑

В Гершка мали радіо саморобне і я виділа, як їхні хлопці, тобто Олекса і Зенко, дехто ще приходив, копирсалися і щось там траскотіло, і навіть говорило. Я не давала значення, але було цікаво, що то там, мене відганяли і казали, що не можна нікому розказувати.  Я вже писала. що наша хата була самотньою на вулиці і нам казали Кирилові. Дідів  тато так називався. Від хати на південь до горба тягнувся пастівник, сад, а там як кінчався пастівник  було вже рівно, то був цвинтар. Попри цвинтар  на схід – церква, а на захід від цвинтаря – ліс Воскресінець. Церква зветься Воскресіння Христового і напевно ліс так назвали. А від хати на північ тягнувся город десь до двісті метрів, а там йшла центральна дорога, яка перетинала наше село  навпіл. Коло дороги жила стара цьотка  Каська. Ми ходили стежкою попри город на дорогу. Вздовж дороги плив невеликий потічок. У ньому люди прали одежу, напували худобу. А весною вода не вміщалася в потічок і розливалася по всіх городах і дворах. Одного разу затопило хату цьотки Каськи. Мама моя на плечах переносила її дітей до нас, бо вода прибувала, а надходила ніч і було страшно.

Війна йшла, а в селі було як завжди. Люди працювали, бо треба було жити. Я пішла в перший клас. Мені мама пошила торбу із грубого полотна. Першою вчителькою була стара жінка Городецька із села Підгороддя. Через кілька місяців прийшло подружжя Городецької – дочка і зять Бартків.  вчителі мінялися. Потім був з села Дички – Борецький, а потім Кривень з Ферльова. Чому так мінялись не знаю, але думаю, що то було зв’язано з політикою. Потім прийшов Воєвода з Потока і був до 1946 року. Стояла напруга. Зимою чоловіки молотили ціпами збіжжя,  а жінки пряли кужелі, тобто повісмо з льону. конопель. Мама також пряла і собі, і людям. Ми ходили в сорочках з грубої пряжі. І весь одяг був з пряжі, бо не було де  і що купити, але не було і за що.

Мама весною посадила картоплю на полі і хтось вибрав. Посходила дуже рідко. Мама журилася як переживемо зиму. А війна наближалася. Люди відчували нестачу продуктів, одягу, сірників, солі, нафти і багато чого іншого.

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.
2009 р.

✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Tags: , , ,