* * *
Прийшла до нас весна,
Красу свою принесла.
Розпустила довгі коси,
Засіяла срібні роси.
розцвіли скрізь ранні квіти,
убралися в зелень віти.
Усміхнулось ясне сонце,
Заглянуло у віконце.
Летять птахи із чужини
До своєї Батьківщини.

* * *
Під сонцем свободи і диво гуляє,
Під сонцем свободи і пташка співає,
Соковиті трави високо ростуть,
Бджоли – трудівниці мед солодкий п’ють.
Золотисте сонце зустрічає день.
Вітер вередливий співає пісень.
Мокрий дощик капа
На зелений лист.
Змокріла дорога і широкий міст.
Під сонцем свободи все по правді є.
Під сонцем свободи не чуже – своє.

* * *
Цвітуть високі ясени,
Цвітуть калина і тополі.
Я йду по стежці весни,
Спиваю пахощі поволі.
Пройдуть літа, як сум – Вода,
Ніхто ж не верне тої днини,
Хоч знову завітала весна,
І цвіт осиплеться з калини.

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Цей допис має 3 коментарів

  1. Зима недаром злится,
    Прошла ее пора –
    Весна в окно стучится
    И гонит со двора.
    И все засуетилось,
    Все нудит Зиму вон –
    И жаворонки в небе
    Уж подняли трезвон.
    Зима еще хлопочет
    И на Весну ворчит.
    Та ей в глаза хохочет
    И пуще лишь шумит…
    Взбесилась ведьма злая
    И, снегу захватя,
    Пустила, убегая,
    В прекрасное дитя.
    Весне и горя мало:
    Умылася в снегу,
    И лишь румяней стала,
    Наперекор врагу.

Залишити відповідь