НУДЬГА
Кудись усі спішать
І щось комусь потрібно.
І рухаються взад–вперед –
Не сидиться людям спокійно.
Мені також не сидиться.
І я в думках Бог зна куди ходжу.
І бачу дивовижні дива,
А свого дива я не знаходжу.
Лечу за вітрами в степи,
Де трави похилилися зелені –
Може я тут загублю свій біль
І зберу щастя по краплині?
А далі я пливу у річці тихій,
У чистих водах до своїх мрій,
Щоб змити із дущі своєї
Цей накипілий неспокій.
Лечу, пливу і йду –
З думками завжди в перегоні.
Я обнімаю увесь світ,
Що ліг мені на дві долоні.

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківсь обл.

НЕ ВСЕ ОДНО
Мені однаково, чи зможу я, чи ні,
Усі ті перешкоди перейти
Що у житті стрічаються мені
В дорозі до мети.
Не все одно, що холод наступає,
Що мерзне все живе,
Не все одно,
Що зорі пахнуть небом,
А квітами ніхто їх не назве.

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківсь обл.

***
Літа летять, неначе птиці.
І літо промайнуло з вітерцем.
І тільки в грудях залишились
Любов і біль, сердечний щем.
Життя вирує, і немає тиші.
Усе живе колишеться, росте,
Зів’яли квіти, листя облітає,
А тільки молодість – цвіте.
Не сплять хмарки, і роси не старіють,
Земля не тратить ще свого кольору.
В думках народжується не родиме,
А що родиме – родиться у пору.

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківсь обл.

Залишити відповідь