Як я пасла корови ✑6.1✑

До стайні, де стояла наша корова, німці завели двох коней. Коні були великі, дуже великі, коло них ходив руский полонений. Він всім тим користувався, шо і німці. Гарнізон німецький був у школі, а штаб (тобто офіцери) розмістились у першій хаті коло сільради, зразу коло Шнайдера, в Кравець Пелагії по сільському, як говорили в Прокопешеної Паськи. Хата велика – три кімнати, а родина не велика. І так ми були вже при німцях.

Німці забрали панську землю і засіяли житом. Німці були дуже дисципліновані, але коли прийшли до хати, то були дуже завушивилі, мама парила окропом одяг.
В наших сусідів Думи Василя було двоє дітей – Зенко, хлопець старший від мене на вісім років, та дівчина Марія,кликали Мариська – на п’ять років старша. А ще був там брат їхньої мами Паськи, Олекса -нежонатий,столяр і інший брат,його вдома не було, був десь на роботі,приїжав додому рідко – Йосиф. А найстаршого, Семена, більшовики арештували в 1941 році і де поділи ніхто не знав. В них також був німець на квартирі і часто приходив до наших ,про шось говорили – я їх не розуміла,але він завжди мені приносив якісь ласощі.
В нашого стрия, дідового брата, від першої жінки було три сина,вони в той час були вже жонаті ,а от дві дочки від другої жінки були ще не віддані. Старшої дочки жениха забрали на польську войну і вона народила дівчинку Пазю про Олексу жениха не було нічого чути. А їхній тато брат мого діда був старшим братом у церкві і касиром. Його ще називали трафікантом , бо в нього була трафіка, маленька крамничка. Власниками були жиди. В нього можна було купити сіль, сірники, тютюн, нитки, всякі дрібнички.
То було за Польщі, а за німців не було нічого, а трафікантом залишився на все життя….

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.
2009 р.

✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Залишити відповідь