Різдво

You are currently browsing articles tagged Різдво.

Зима. Село. Instagram

Прокоментуй!










Tags: , ,

Дитячий біль ✑25✑
Межи Різдвяними святами Новий рік – Василя. Діда приходили вітати на Василя господарі,- “в’язати”! Дід пригощав тютюном, брав в брата Семена на Трафіці чвертку горілки. Баба варила гарбату з цвіту липового, давала житнього хліба, який був печений на дні печі в черені. А того дня я йшла до школи. Книжки мої були в тій кімнаті де ночував дід, а я, як завжди, спала з мамою у нашій маленькій пекарнені. Пішла до хати і подумала, може дід дасть мені яблуко до школи. Дід сидів на постелі, ноги були на стільчику, а сам обперся на скриню головою і руками. Спав. У нього в кімнаті було так:по під стіною до полудня стояла широка лавка, коло дверей – буфет, а потім та лавка аж до стіни. Зі сходу стояв стіл, попри стіл – велика скриня цьотки Мариськи. На північ – постіль дідова, а поряд – маленька мамина скриня. Ось і всі меблі. На захід була піч, яка обігрівала кімнату. Кімната була маленька. На землі ще лежала солома від Різдвяних свят, її вносили на Свят Вечір і стелили на долівку, а на – стіл сіно. В куток ставили сніп вівса. Приходили на Новий Рік вінчувати, a той сніп молотили, зерно збирали і посівали в домах. Дід спить, подумала, взяла свою торбинку з книжками і пішла до школи. На перерві я побігла додому, щоб поїсти. В дома застала всю родину, і зразу до мене всі кинулися. Розпитували, що робив дід, коли я ранком заходила до нього. Виявилось, що я першою до нього заходила. Я сказала, що дід сидів і спав, а виявилось, що дід так несподівано помер. Для мене особисто, то була велика втрата. Мене часто кривдив Мілько, цьотки Каськи син, він був найстарший. Дід за мене заступався, а тепер я розуміла, що стала беззахисною.
А в серпні того ж таки року не стало баби. Вона злягла на декілька днів і вже не вставала. Мама плакала і була весь час коло неї. Баба мамі сказала – «прости мені все, що я зробила тобі, я слухала Мариську. Я не знала коло кого буду вмирати».Баба померла.
Я захворіла,коли мама почала будувати хату. Весь тягар ліг на мамині плечі – тяжка праця, гриза за мене, безгрошів’я. Я не знаю, як вона бідна жила. Не було в неї ні поради, ні розради, а вона була ще такою молодою і такою змученою.

Мамо, мамо де ви силу брали
У такі страшні роки.
Ви не мали вільної хвилини,
Ні порад, ні сильної руки.
Все терпіли- нужду, голод, тягар
І залишалися чужою в рідній хаті.
А смерть рідних – ще тяжчий удар.

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.
2009 р.

Анна Бойко с.Яглуш Івано-Франківська обл. 2009 р. ✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Tags: , , , , , ,

8 бульбів (картоплин) натерти 1/2 грубо,1/2 мілко
Розварити пенцак (перлова крупа) до 150г
Засмажити цибульку на олії
Якщо є, дати вареної картоплі або хліба.
Відварити листки капусти.
Зробити голубці.
Залити водою, посолити, варити.

Смачного!

Смачного!

Tags: , ,

0,5 л молока (пареного, теплого)
1 стакан цукру
Більше ніж ½ пачки дріжджів
150-200 г маргарини
3-5 яєць

В теплому молоці розвести дріжджі, всипати муки, влити збиті на піну білки, жовтки розтерти з цукром – вилити, пушку солі. Замісити.Вимішати щоб було не густе, трохи рідше ніж на пироги (вареники). Маргарин розтопити і вилити і місити поки не відчепиться тісто від руки. Можна дати ванільний цукор (запарити його молоком – ліпше пахне). Поставити тісто щоб підкисало, в тепло, щоб стало в 2 рази більше. Накрити кришкою. Виробити пампухи. В середину варення з рожі, з яблук, вишні або мак. Посипати мукою стільницю, накрити щоб не сохли і хай киснуть. Смажити в олії на малім вогні.

тісто кисне

тісто кисне

ABoykoPonchyky011

тісто підкисло

робимо пампушки

робимо пампушки

посипаєм стільницю мукою і ставимо в тепло, накриваєм

посипаєм стільницю мукою і ставимо в тепло, накриваєм

пампушки підкисли

пампушки підкисли

смажимо пампушки в олії на малому вогні

смажимо пампушки в олії на малому вогні

Смачного!

Смачного!

Щасливого Святого вечора та Веселого Різдва!

Щасливого Святого вечора та Веселого Різдва!

Tags: , , , , ,

Маленьке відео про святкування Різдва в селі з колядками та вертепом 🙂

Tags: , , ,

святий вечір

День січневий тихий ясний
Морозець гуляє
А у хаті пахне святом
В печі жар палає

Наступає святий вечір
Всі різдвяні свята
Коло кухні пріє мати
Й заставляє тата

Щоб були готові всі
Дванадцяті страви
То залиш в дворі
непотрібні справи

Бо сьогодні до нас в гості
Приїжджають діти
Щоб було чим годувати
І чим напоїти

Їде зять, дочка, онуки
Сини з невістками
Буде в нас свята вечеря
Разом з колядками

Як зійде перша зірниця
Навкруг столу сядем
Перша страва то кутя
Й молитися будем

Подякуємо щиро Богу
За святу вечерю
Заколядуємо колядку
Про Різдвяну зорю

Бо вона нам сповістила
Ісус Народився
У Вефлиємі місті
На світ появився

Світить зоря ясно-ясно
А місяць сміється
Тож родина наша
Радо веселиться

Дай нам Боже дочекатись
До другого року
Щоб родина поповнилась
Із середини й збоку

Анна Бойко
2012 рік

Tags: , , , ,

св.Миколай

церква с.Яглуш

Святий Миколай

По засніженій дорозі
від хати до хати
іде Святий Миколай
дітей зустрічати

Несе гарні подарунки
добрим чесним дітям
та й здоров’я він бажає
дідусям бабусям

І у школах і в садочках
всюди він буває
він за всіх знедолених
добре пам’ятає

І дарує все що має
ласощі й обнову
і питає а чи знають діти
свою рідну мову

Чи уміють молитися
чи дякують Богу
Бог дасть за це
завжди допомогу

Обіцяв Св.Микола
ще не раз прийти
і тому хто потребує
щиро помогти

То святому Миколаю
зичим довгих літ
його добре серце
знає цілий світ

А.Бойко
грудень 2011р.

…був ще один випадок і я мушу  і про нього написати. Якось я була в магазині і молоді мами журилися, що купити дітям на Св.Миколая адже солодощі вже не цікаво. І я їм розказала, який я мала подарунок і запам’ятала його на все життя.

По сусідству жив хлопець від мене на 8 років старший і часто до нас приходив. Напередодні св.Миколая він також ввечері прийшов, посидів та й пішов. Мені в той час було 8-9 років. Була війна, купити не було що і не було за що, про подарунок не було і мови. Але коли вранці я проснулася, то там де я ввечері положила свій одяг я знайшла великий пакунок, так до пів кілограма: “Мамо! Мамо! Дивіться мені Миколай приніс подарунок” А мама до мене: “Не говори дурниць, який подарунок…” не повірила мама..І я показала. Пакунок завернутий у папір. Ми з мамою були дуже здивовані, де він взявся. Коли ми розв’язали  то я подумала, що то цукерки: “Мамо, цукерки!” Але виявилося, що то варена червона фасоля…

Такий подарунок мені приніс Миколай в особі, мого сусіда Зенька. Нехай Господь візьме його душу під свою опіку. Його на світі вже нема.

А.Бойко
грудень 2010р.

читайте також:
Св.Миколай у повоєнний час
Різдво в 1947 році
Всі історії ✑БЛОГО-КНИЖКИ✑

Tags: , , , , ,

с.Яглуш
Наше село маленьке, серед лісів і далеко від районного центру. А в ті 40-ві роки і дороги не було доброї до райцентру. При кінці року, а так було кожного року, що на свято Миколая готували в нашому селі концерт і роздавав Миколай дітям подарунки. Я ще не ходила до школи, моя мама пішки пішла до міста взяла з дому щось продати (маку, сушку, грибів) і щось купити. Вийшла мама з дому ще було темно, а прийшла з міста вже темніло змучена і голодна. З кишені маминої куртки, до якої я полізла, я витягла пачку кольорових олівців. Скільки було радості! Мама мені купила, але забула дати! Коли мама зайшла до хати, я радо показала олівці:”Ви мені, мамо, забули дати олівці, що купила … ” Але мама забрала від мене і сказала: “То не твої, ти ще не ходиш до школи. То мама  Марійчина сказала купити і я купила, зараз віднесу.” “Ну чому Ви мені не купили? Я буду ходити до школи..” “Я не мала грошей” – сказала мама.

Наступило свято св.Миколая, у вечері пішли, як усі, з мамою до читальні. Спочатку виступали діти, школярі читала вірші і співали. Потім Миколай почав роздавати подарунки. Я переживала, щоб мене не забув, і не забув і мені дав подарунок – яблука, горіхи і пару цукерок, а також олівці кольорові, ті самі що мама купила в місті, було розчарування, бо я засунула в коробку кусок паперу і він там був.   Поки я розглядала подарунок, в залі погасили світло, люди заметушилися, тривожно і шепотом заговорили, спочатку молодь, а потім і діти з батьками в темряві вийшли на двір. Над лісом гуділи літаки, стояла заграва і падали парашути чути було постріли. Люди розходились в тривозі. Був воєнний час.

грудень 2010р.
А.Бойко
с.Яглуш, Ів-Франк.обл

читайте також: Різдво в 1947 році

Всі історії ✑БЛОГО-КНИЖКИ✑

Tags: , , , , ,