ПАМ’ЯТКА
Сьогодні в нас велике свято,
у дім народний люд прийшов.
Прийми, Тарасе, в дар цю пісню,
з якою в серце нам ввійшов.
А пісня ллється і палає,
дає жалю і веселить.
З тобою наша Україна
зі сну збудилась, вже не спить.
Співає вся тобі Вкраїна
від Дону до Карпатських гір.
Несуть тобі вінки пахучі.
Повір, Тарасе, в нас повір.
Бо наш народ завжди з тобою,
з тобою станемо в ряди,
з тобою вийдемо з двобою,
з нужди, розрухи і біди.
Коли дійдемо до вершини
до сонячного звабника,
засіємо з тобою зерна
здоров’я, ласки на віка!
Анна Бойко

ПАСТУШОК
Рано вранці до схід сонця
В дворах дзвоник дзвонить:
Малий Тарас чужі вівці
Випасати гонить.
Бредуть вівці по болоті,
В шкоду заглядають,
Та за теє Тарасика
Не гладять – карають.
А за селом на вигоні,
Як сонечко зійде,
Вигляда він на дорогу –
Чи Оксанка вийде.
Сядуть собі до сонечка,
Босі ноги гріють,
І принесений окраєць
З’Їдають і мріють.
Потім Тарас з-за пазухи
Зошиток виймає,
І Оксані потихеньку
рядочки читає.
А тим часом
вівці – в шкоді
добротно ласують,
а по спині в сиротини
батоги глянцують .
Плаче Тарас,
Серце болить,
Ніхто не жаліє.
А Оксана – добра душа,
Сльози витре, вмліє.
Піднялось високо сонце,
Полягали вівці.
А Оксана з Тарасиком
Дочитують вірші.
Анна Бойко

Цей допис має один коментар

  1. найщиріші вітання – з Днем Тараса!

    “…Повір, Тарасе, в нас повір”, – дай, Боже, щоб повірив, бо ми, певно, вже дожили до самого краю, опинилися над прірвою…

    вірш про Оксану – чудовий, дуже сподобався, – образ, який проніс в своєму серці Кобзар через все своє життя…

Залишити відповідь