Прийшов приказ вийти всім із села ✑12✑

Прокоментуй!

Наперсток ✑11✑

В селі не на жарт хвилювались і все, що робилось і говорилось, дітям передавалось. Прийшов приказ вийти всім із села. Взяли дещо. Корів, коней. Наша корова вже добре ходила, я її вже трошки пасла. Пішли в ліс, де і розмістилися. Корови поприв’язували до дерев і тривожно чекали. Вогню не можна було розпалювати. Їжа закінчилась, тільки молоко. Вночі пішов дощ. Ми промокли. Наша родина була вкупі. Маму вирішили послати додому, щоб дізналася, що там робиться і принесла щось їсти. Вдома лишилися дідо і баба. За той час прийшов приказ вийти з лісу. Я не могла корову вести, вона мене не слухала, і рідні мене лишили в лісі. Але сусід Совяк Василь взяв корову за шнурок і я пішла за ним. Мама повернулась, але був повен ліс більшовиків і її туди не пустили. Вона дуже кричала. Ми вже вийшли на поле, літаки стріляли, корова пішла в жито. Нарешті мама мене знайшла. Вдома ми застали повно більшовиків. Приходили все нові і нові, і всі заставляли доїти корову. Німці відступили.
Хоч німці і були окупантами і люди відчували утиски, зневагу, але ходили до церкви. Пам’ятаю, наш сусід Кардаш Микола не хотів йти на жнива, то його побив нагайкою німецький офіцер. А одного разу і німці були на богослужінні. Всі строєм прийшли і строєм вийшли з церкви. Фестивалі були, і в читальні ставили вистави.
В Німеччину забрали багато людей з нашого села. Мого двоюрідного брата Івана, сина вуйка Петра, найстаршого сусіда Думу Василя. Дума повернувся через кілька місяців, а Йван не повернувся. В сімдесятих роках написав, що повернеться тоді, коли на подвір”ї не буде «червоного півня». Але не дочекався до незалежної України, помер в чужім краю – у Франції. Я ще хочу сказати, що і мама була записана до Німеччини. Мама пішла до Крупки і каже: ” Семене, бійся Бога, то твоя робота. Нащо ти мене записав, де я маю подіти дитину, на кого її я лишу.”  Плакала і приговорювала. Годуєш двоє дітей від коханок і будеш ще мою третю годувати. Але вуйко заспокоїв:” Тебе не заберуть тому, що ти маєш дитину. Я вже німцям пояснив і тебе викреслили. Прийдеш до Підкаменя там тобі дадуть поміч на дитину!”.  Мама ходила, принесла якоїсь крупи, повидла і трошки цукру. Маму не забрали в Німеччину, але забрали близько 20 людей.

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.
2009 р.

✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Tags: , , ,