зима в селі

ЗИМА

Вже прийшла до нас зима
все навкруги замела
і доріжки і стежки
і в лісі маленькі ялинки

І у полі біло всюди
тут не ходдять більше люди
і нема туди доріг
бо лежить великий сніг

Сунуть хмари снігові
і наказують зимі
“Ти вже більше не мети
Дітям в школу треба йти”

А зима сміється рада
“До чого ж твоя порада
намету сніг на стежки
добре бігтимуть санки”

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Tags: ,

002 003_ 004006005007011008009010

Tags: ,

Мою маму вибрали депутатом села. Вона знову мала обов’язки – агітувати на вибори. Мама не агітувала, бо вибори проходили так, як хотіли совіти. Понаклеювали по селі різні агітаційні лозунги, роздавали книжки. Приїхали з району озброєні совіти і виганяли людей ще в ночі, щоб голосували за того, за якого вони хотіли. А по виборах все, що було понаклеювано зривали, хто міг. Гершків Зенко приніс лозунг кандидатки в депутати Туриниці. Аркуш великий з портретом і прибили під вішаком, де вішали горнята. Я прийшла до Гершка і видерла тій Туриниці очі. Ніхто не зогледів. Так було до тих пір,  поки не прийшли совіти до них на облаву і побачили. Розпитували стару бабуню, але вона не знала. Тоді вони її палицею по спині, по ногах , одним словом вибили. А я мовчала, бо то було через мене.

Вибачте мене Матусю
Я не думала, що зле роблю
Я так мстила
І простіть, що через мене
Вам прийшлося біль терпіть
Не призналась я тоді
Мама буде мене бить.

Не тільки мама була таким депутатом, були інші люди –  самі бідняки. Бо заможніші не хотіли лізти в такі справи, а пхали бідних. Ще вибрали такого депутата, як Гаран Степан, в нього було 5-ро дітей, жив в жидівській хаті, жити виїхали до війни, а хата стояла пуста. А він жив до того разом з братом в батьківській хаті. Якось він їхав до Львова з моєю мамою, начепив на груди медаль Матері-героїні, щоб не платити білет. У вагоні перевіряли, правда гроші не взяли, але добре сміялися, казали- жінка родила, а ти героїня. І зложили таку пісню в селі:

Степан Гаран депутат в радянськім союзі
голий босий без штанів
лиш в подертій блюзі


Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Tags: ,

Черемха

Прокоментуй!

черемха
ЧЕРЕМХА
Зацвіла черемха
коло моєї хати
білим-білим цвітом
закрила вікно

ой скажи черемхо
чому твої квіти
упивають тіло
як міцне вино

зраня аж до ночі
у білому вбранні
стоїть заквітчана
наче молода

Я ходжу в задумі
попри твої віти
ноги мене носять
не знаю куди

П’янким ароматом
трунком оковитим
ваблять мене знову
гірлянди твої

Я не можу спати
а сон не приходить
А кому розказати
про думи свої?

Анна Бойко 1999р.

Tags:

Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
007Velykden
011Velykden
006Velykden
003Velykden
002Velykden
018Velykden
005Velykden
013Velykden
017Velykden
016Velykden
015Velykden
014Velykden
008Velykden
004Velykden
009Velykden
012Velykden

Tags: , ,

Весняна лірика

Прокоментуй!

ТАМ ЗА ВІКНОМ УКРАЇНА

Через вікно я дивлюсь на вулицю
там падає веселий сніг
сама я вишиваю хрестиком
свій особливий оберіг

Там за вікном весна буяє
там зло й добро ідуть разом
в думках я прошу Бога
щоб зло не взяло верху над добром

Чому ми мусимо терпіти
ще досі в мирному цьому краю
той глум від злої сили
що так калічить мовоньку мою

Стоїть наче зів’яла квітка
моя Вкраїна молода
але не стане більше на коліна
її ще освіжить жива вода

На полотні я вишиваю
кладу я хрестики свої
як зорі виростають
мої страждання й радощі мої

Там за вікном моя Вкраїна
на полотні моє життя
і я зливаю свої думи
у розмаїте вишиття

Я бачу квіти рожеві й білі
на полотні Шевченка і Франка
і по недузі рідну Лесю Українку
у нас обох судьба така

Мій край розквітне – прийде час!
На зустріч нам іде весна!
Під ясним сонцем
і рясним дощем!

Анна Бойко
2001 рік

ПРОХОДИТЬ ВСЕ

Проходить день
проходить два
проходить літо і зима
я пролісок для тебе назбираю
але весни поки нема

Нема весни
я так чекаю
коли нарешті сніг зійде
коли в твоє холодне серце
любов забута знов прийде

Для тебе постараюсь назбирати
найперші квіти нашої весни
і більше я не можу заховати
той біль завданий
без вини

Коли запахне
знов весною
колискою розсиплеться тепло
і що в нас зв’язане з любов’ю
щою в наших серцях проросло

Будуть забуті кривди наші
і спалахне в грудях вогонь
ніхто не зможе
роз’єднати
гарячі потиски долонь.

Анна Бойко
2002 рік

Бойко Анна

Tags: ,

Позичена пшениця ✑32✑
А одного разу навесні, перед Великодними святами, вже сніг зійшов але мороз ще в ночі був, примерзло. То було з неділі на понеділок. До Гершка ввечері зійшлася молодь. Зенко вже був хлопець дорослий, десь через рік-два забрали його в армію, і Мариська підросла, десь мала 14-15 років. Хвалилась мені, що має хлопця. А тим хлопцем був Сапатий Йосип, досить гарний і кожен раз там приходив. Дружив з її братом Зенком. Того вечора хлопців в Гершка було більше. Довго там світилося. Вночі наш пес почав дуже гавкати і ми побудились. Ми з мамою дивились у вікно. На городі було якось підозріло. Нараз затріскотів автомат. Хтось закричав і зробився на городі шум. В дворі наші загриміли.  Мама відчинила двері і до хати вскочив Василь, найменший син вуйка Петра: “Йосипа вбили!” – тільки й вимовив наляканий. Мама сказала, щоб він лягав коло мене. До ранку не спали. А рано довідалися, що Йосипа поранили, а до лікарні не довезли, по дорозі помер. А було так: хлопці трохи випили, в хаті світилося. Совіти підповзли до хати і чекали, що буде дальше. Хлопці виходили з хати, а більшовики: “Стой!” А Йосип сказав: “п-р-р-р, п-р-р-р!” і совіти по ньому з автомата. То вже була остання жертва в селі.

Ти впав наче весняна квітка
Тебе порізала  ворожа куля
Кому залишилась твоя кохана
Яка чекала її подальша доля?

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.
2009 р.

Анна Бойко с.Яглуш Івано-Франківська обл. 2009 р. ✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Tags: , ,

Польське горнятко

Прокоментуй!

Під час війни і після майже в кожній родині сталися зміни. В декого загинули рідні, а в декого пропали без вісті. А в нашій родині моєї мами брат опинився в Аргентині, а сестра в Польщі. Дуже бабця з дідом сумували, плакали  і казали, що вже більше не побачаться, і так і сталося.
А десь в 50-их роках дістали ми звістку, що мамин брат Семен із Франції переїхав до Аргентини, а сестра в Польщі. А вже в 60-их роках можна їхати до Польщі по візі.
Спочатку поїхала моя мама в Польщу до сестри Ганни, а потім захотіла я. На той час в мене вже було двоє дітей: старша дочка Галя і син Євген – 4 роки. І я поїхала з меншим до родини в Польщу.
Мене вразило все що я там побачила: дороги, будинки і самі люди. Зовсім Інший світ. Вдома в нас, на Україні, в той час хати були переважно вкриті соломою. Люди ходили засмучені, змучені і працею, і тим побутом, що нас гнобив. Але мій син, хоч маленький ще був, знайшов спільну розмову з тамтешніми дітьми і вони розумілися, бавилися.
Віза була на один місяць, скоро час злетів і час було вже їхати додому. Я зібрала свої речі в сумку, бо на другий день зранку мала виїжджати. Мій Євгенко сказав, що без горнятка у горошок він додому не поїде і цьоця дала те горнятко біленьке в чорний горошок…
горнятко
Минуло трохи часу. Малий Євген дуже любив пити молоко з того горнятка. Одного разу сидів на хатньому порозі і поставив його біля себе, бабця йшла до хати і ненароком зачепила, і горнятко впало і розкололось на двоє! Ой скільки плачу і смутку було. Малий назвав бабцю “сліпоокою”…

Та через певний час, моя мама знову була в Польщі і привезла друге, таке саме горнятко, але вже час пішов і малий заспокоївся. Минуло з того часу 45-ть років, а улюблене горнятко досі живе в нашій родині.

Анна Бойко
с.Яглуш
січень 2013 року

Завод Фарфора CHODZIEZ S.A

Завод Фарфора CHODZIEZ S.A

Tags: ,

Зима в селі Яглуш

5 коментарів

Tags: , , ,

санки

НА САНКАХ

Паде сніжок без доріжок
Земля пухом вкривається
Летять санки униз з гори
Й не зупиняються

На тих санках
В білих шубках
Сидять два малюки
Очі горять, як зіроньки
На носиках сніжинки
Санки нові із дерева
змайстрував старий дід

Летять вони униз
і залишають слід
Летять санки
і падає сніг

Лунає галас, сміх
Радіють дітоньки малі
Прийшла зима для всіх!

січень 1997р.
Анна Бойко

Tags: , ,

« Older entries § Newer entries »