Остання жертва ✑33✑

Прокоментуй!

Позичена пшениця ✑32✑
А одного разу навесні, перед Великодними святами, вже сніг зійшов але мороз ще в ночі був, примерзло. То було з неділі на понеділок. До Гершка ввечері зійшлася молодь. Зенко вже був хлопець дорослий, десь через рік-два забрали його в армію, і Мариська підросла, десь мала 14-15 років. Хвалилась мені, що має хлопця. А тим хлопцем був Сапатий Йосип, досить гарний і кожен раз там приходив. Дружив з її братом Зенком. Того вечора хлопців в Гершка було більше. Довго там світилося. Вночі наш пес почав дуже гавкати і ми побудились. Ми з мамою дивились у вікно. На городі було якось підозріло. Нараз затріскотів автомат. Хтось закричав і зробився на городі шум. В дворі наші загриміли.  Мама відчинила двері і до хати вскочив Василь, найменший син вуйка Петра: “Йосипа вбили!” – тільки й вимовив наляканий. Мама сказала, щоб він лягав коло мене. До ранку не спали. А рано довідалися, що Йосипа поранили, а до лікарні не довезли, по дорозі помер. А було так: хлопці трохи випили, в хаті світилося. Совіти підповзли до хати і чекали, що буде дальше. Хлопці виходили з хати, а більшовики: “Стой!” А Йосип сказав: “п-р-р-р, п-р-р-р!” і совіти по ньому з автомата. То вже була остання жертва в селі.

Ти впав наче весняна квітка
Тебе порізала  ворожа куля
Кому залишилась твоя кохана
Яка чекала її подальша доля?

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.
2009 р.

Анна Бойко с.Яглуш Івано-Франківська обл. 2009 р. ✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Tags: , ,