ЛІРИКА

You are currently browsing the archive for the ЛІРИКА category.

Ми українці

Прокоментуй!

Хоч грошима не багаті
скарбів не нажили
та веселу вдачу маєм
з ким ми не дружили

Та й столи накрити вмієм
як приходять празники
чи весілля чи вродини
чи просто недільники

Ми народ не є скупий
ділимся усім що маєм
хоч багаті ми не є
та чужого не займаєм

За дітей за нашу радість
щоб здорові в нас були
Якщо хтось захоче кривдить
ми життя би віддали

Ось такі ми люди
і веселі і сміливі
і до праці й до гулянки
ми не поступливі

Старших людей поважаєм
ми люди свідомі
з молодими йдемо поруч
як власному домі

Хто не знає нас то просим
раді подружити
ми Українці. Гордимося
будем в мирі жити
2002 рік

Бойко Анна
с.Яглуш
Івано-Франківська область

Tags: ,

Мамине свято

Прокоментуй!

Мамине свято

По обістю і у полі
і в святу неділю
мама завжди у роботі
та й не гонить долю

Бо у неї радість є
бо у неї діти
і нема у неї часу
щоби відпочити

А коли у неї свято?
а хто його знає
сама мати відповість
вона в серці має

Своє свято у житті
пам’ятає завше
Як у неї народилось
немовлятко перше

Друге свято, як маля
промовило “мама”
мама свято пам’ятає
як перше, так само

Третє свято, як пішло
у перше до школи
теє свято не забуде
матінка ніколи

І багато таких свят
було в мої мами
але їх ніхто не знає
тільки вона сама

Ніхто квітів у дарунок
їй не приносив
і прощення за нескромність
у неї не просив

Але мама наша мила
добре серце має
кривди всі і негаразди
скоро забуває

Мамо наша, добра нене
будь завжди такою
милою, ласкавою,
з мовою м’якою

А в нас свято кожний день
Як вдома є мами
Будьте щасливі й здорові
Будьте завжди з нами

2002рік
Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Tags: , ,

Земле рідна

1 коментар

Земле рідна

Коли на нашу українську землю
Надлетіли зграєю круки
Батьки, брати, сини наші
Взяли мечі у мужні руки

“Непустимо на наші землі
Хижацькі сили – поклянімось
І за вітчизну за Україну
На її захист піднімімось”

Але сили були нерівні
Вмирали в полі воїни
Не підкорились, клятву не зломали
Герої України вірнії сини

Ярмо лягло на матерів
На немічних старих дідів
І край повитий у неволю
У снах в думках він бачив волю

Край гомонів і тихо обережно
Роки ішли надія не вмирала
Ярмо й кайдани потихеньку рвали
І настав час Україна з колін встала

Ми не забули 18-ий визвольний рік
Коли січовії стрільці повстали
І пам’ятаємо 40-вії війну
Як нас вбивали і в неволю гнали

Вітчизно моя краю бідний
Усіяний і злотом й сріблом
Земля твоя полита медом
А хто господар над отим добром

Ми вільні вже вітчизно люба
Під прапором свої живемо
Чужий хижацький хрест тяжкий
На свої плечах ще несемо

Коли ж нарешті жадоба умре
Коли у круків опустяться крила
Щоб моя зморена земля
Більше дверей для злого не відкрила

До сонця йшли минулі предки
Та їм на зустріч тучі виростали
Вони лягали намертво у землю
Вони її на вірність присягали

Моя Вітчизно солодка і гірка
Приваблюєш до себе всю нечисть
І висмоктують з тебе всю кров
За те паплюжать твою честь

Не люблять хижаки твого народу
І жалять в серце, колять в душу
Твоє добро висмоктують як жалом
Щоб по собі залишить пущу

Коли над нами зіронька зійде
Наша єдина з іскровою
Щоб заясніла на повен світ
Моя земля солодка з гіркотою

Країно люба, земле мила
Яка твоя судьба жорстока
Сини твої падали і вставали
Бо в них була любов глибока

Звертаймось до народу й Батьківщини
І до народу і до землі
Недаймося більше скривдитись
Пітьмі жорстокій й злій

І змиєм землю чистою водою
Й зітремо павутиння із небес
Щоб була чиста земна совість
І мир на світі щоб воскрес

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Tags: ,

Верба

2 коментарі

Схились, вербиченько, схились
Нехай розчешу твої віти,
А у твої хвилясті коси
Я заплету пахучі квіти

Схились, вербиченько моя,
не будь такая одинока,
послухай, як шумить весна
весела, ніжна, ясноока

тебе малою памятаю,
ти виростала на очах,
і он яка ти вже красуня
весна гуляє в твоїх жилах

тобі я музику співаю,
тебе рівняю до зірок,
тобі я ноги обмиваю,
я твій поклонник, твій струмок

моя вербиченько, моя
ти завжди будеш мені тінню,
хвилясті вітоньки твої
у чистих водах, з радістю обмию.

Анна Бойко
2001 рік

Tags: ,

Шевченкові дні

1 коментар
Шевченко вишивка

Шевченко у світлиці А.Бойко

ПАМ’ЯТКА
Сьогодні в нас велике свято,
у дім народний люд прийшов.
Прийми, Тарасе, в дар цю пісню,
з якою в серце нам ввійшов.
А пісня ллється і палає,
дає жалю і веселить.
З тобою наша Україна
зі сну збудилась, вже не спить.
Співає вся тобі Вкраїна
від Дону до Карпатських гір.
Несуть тобі вінки пахучі.
Повір, Тарасе, в нас повір.
Бо наш народ завжди з тобою,
з тобою станемо в ряди,
з тобою вийдемо з двобою,
з нужди, розрухи і біди.
Коли дійдемо до вершини
до сонячного звабника,
засіємо з тобою зерна
здоров’я, ласки на віка!
Анна Бойко

ПАСТУШОК
Рано вранці до схід сонця
В дворах дзвоник дзвонить:
Малий Тарас чужі вівці
Випасати гонить.
Бредуть вівці по болоті,
В шкоду заглядають,
Та за теє Тарасика
Не гладять – карають.
А за селом на вигоні,
Як сонечко зійде,
Вигляда він на дорогу –
Чи Оксанка вийде.
Сядуть собі до сонечка,
Босі ноги гріють,
І принесений окраєць
З’Їдають і мріють.
Потім Тарас з-за пазухи
Зошиток виймає,
І Оксані потихеньку
рядочки читає.
А тим часом
вівці – в шкоді
добротно ласують,
а по спині в сиротини
батоги глянцують .
Плаче Тарас,
Серце болить,
Ніхто не жаліє.
А Оксана – добра душа,
Сльози витре, вмліє.
Піднялось високо сонце,
Полягали вівці.
А Оксана з Тарасиком
Дочитують вірші.
Анна Бойко

Tags: , , ,

Для Івася!

1 коментар

У січневу п`ятницю
На 30-є число
Десь приблизно на світанку
Народився наш Іванко

І сьогодні в роковини
Вітає тебе вся родина
Тато, мама, сестра й брат
І племінників аж п`ять

Всі бажаємо здоров`я
На довгий щасливий вік
Щоб ангели заспівали
Многих-благих тобі літ

Від землі добра багато
А від сонця тепла і злота
Від людей поваги й добробти
А від нас, синочку любий,
Все що маєм в серці
Все даруємо тобі!

А.Бойко
2012 рік

Анна Бойко з сином Іваном

Сьогодні в нашого вуйка Йвася, мого хресного ювілей! Щиро його вітаємо і бажаємо здоров`я міцного, радості щирої, любові вірної і скорої зустрічі на Батьківщині!

Tags: , ,

святий вечір

День січневий тихий ясний
Морозець гуляє
А у хаті пахне святом
В печі жар палає

Наступає святий вечір
Всі різдвяні свята
Коло кухні пріє мати
Й заставляє тата

Щоб були готові всі
Дванадцяті страви
То залиш в дворі
непотрібні справи

Бо сьогодні до нас в гості
Приїжджають діти
Щоб було чим годувати
І чим напоїти

Їде зять, дочка, онуки
Сини з невістками
Буде в нас свята вечеря
Разом з колядками

Як зійде перша зірниця
Навкруг столу сядем
Перша страва то кутя
Й молитися будем

Подякуємо щиро Богу
За святу вечерю
Заколядуємо колядку
Про Різдвяну зорю

Бо вона нам сповістила
Ісус Народився
У Вефлиємі місті
На світ появився

Світить зоря ясно-ясно
А місяць сміється
Тож родина наша
Радо веселиться

Дай нам Боже дочекатись
До другого року
Щоб родина поповнилась
Із середини й збоку

Анна Бойко
2012 рік

Tags: , , , ,

Воля

Прокоментуй!

ВОЛЯ
Орел злетів високо – аж до неба,
Могутні крила вільно розпростер.
І хмари, що закрили синє небо,
Крильми вгорі на клаптики роздер.
Орлиний зліт у просторі бездоннім
Несе вогонь, як деякі серця.
Не будемо чинити перепони –
Бо не дано нам сили Мудреця.
Орел летить, і коле простір. Годі!
Він чує там жадобу до життя.
Ніщо йому не є на перешкоді –
Сам прокладає шлях до майбуття.
Орлина сила – непокірна, ясна,
Вона несе в захмарнії дива.
Яка далека і яка прекрасна,
З землі – небесна синява !
Анна Бойко

Tags: ,

вірші (патріотичні)

Прокоментуй!

* * *
Навіщо, ви мужі, кепкуєте із нас,
Із простого люду ?
Хіба ми працею своєю
Не заслужили гідності ?
А ви, вгодовані, зчерствіли .
На чиїй шиї сидите?
Чи вмієте ви гній кидати?
А хліб – маслом мастите.
Обіцяєте, аж позахрипали ,
А потім запиваєте все пивом.
А ми чекаємо манки з неба.
І чекаємо дива…

* * *
Зажурилась Україна,
Що не знайшли згоду
Рідні браття й побратими
Із Заходу й Сходу.
Зажурилась Україна,
Що нема гетьмана,
Що панує в ріднім домі
Розбрат і омана
Роздягнули нашу неньку
Сини – яничари
І розвезли по чужинах
Дані Богом дари.
Покарай їх Святий Боже,
За скривджені діти!
І не дай більше на шиї
Вкраїнській сидіти.

ЗАДЗВОНИЛИ ДЗВОНИ
Задзвонили гучно дзвони,
Заспівала вся земля.
Засвітило ясно сонце
І промінням шле здаля.
Україна пробудилась,
Люд весь вийшов на майдан,
Слова волі і свободи
Приклада до своїх ран.
Зліта прапор наш високо,
Над землею майорить:
Уставайте всі до праці,
Хай душа ваша не спить !
Нашу віру, нашу славу
В нас ніхто не відніме.
Тож розправим круто плечі,
Праця хай нас підніме.
Хай кружляється над світом
Сокіл – України птах,
Несе славу й нашу пісню,
Щоби славилась в віках.
А.Бойко

Tags: , ,

У 2009 році на дні села Яглуш, бабця презентувала свою першу збірку віршів “Тернові ягоди” А потім ми так гарно сиділи та слухали вірші та різні історії 🙂


Tags:

« Older entries § Newer entries »