березня 2013

You are currently browsing the monthly archive for Березень 2013.

Весняна лірика

Прокоментуй!

ТАМ ЗА ВІКНОМ УКРАЇНА

Через вікно я дивлюсь на вулицю
там падає веселий сніг
сама я вишиваю хрестиком
свій особливий оберіг

Там за вікном весна буяє
там зло й добро ідуть разом
в думках я прошу Бога
щоб зло не взяло верху над добром

Чому ми мусимо терпіти
ще досі в мирному цьому краю
той глум від злої сили
що так калічить мовоньку мою

Стоїть наче зів’яла квітка
моя Вкраїна молода
але не стане більше на коліна
її ще освіжить жива вода

На полотні я вишиваю
кладу я хрестики свої
як зорі виростають
мої страждання й радощі мої

Там за вікном моя Вкраїна
на полотні моє життя
і я зливаю свої думи
у розмаїте вишиття

Я бачу квіти рожеві й білі
на полотні Шевченка і Франка
і по недузі рідну Лесю Українку
у нас обох судьба така

Мій край розквітне – прийде час!
На зустріч нам іде весна!
Під ясним сонцем
і рясним дощем!

Анна Бойко
2001 рік

ПРОХОДИТЬ ВСЕ

Проходить день
проходить два
проходить літо і зима
я пролісок для тебе назбираю
але весни поки нема

Нема весни
я так чекаю
коли нарешті сніг зійде
коли в твоє холодне серце
любов забута знов прийде

Для тебе постараюсь назбирати
найперші квіти нашої весни
і більше я не можу заховати
той біль завданий
без вини

Коли запахне
знов весною
колискою розсиплеться тепло
і що в нас зв’язане з любов’ю
щою в наших серцях проросло

Будуть забуті кривди наші
і спалахне в грудях вогонь
ніхто не зможе
роз’єднати
гарячі потиски долонь.

Анна Бойко
2002 рік

Бойко Анна

Tags: ,

Позичена пшениця ✑32✑
А одного разу навесні, перед Великодними святами, вже сніг зійшов але мороз ще в ночі був, примерзло. То було з неділі на понеділок. До Гершка ввечері зійшлася молодь. Зенко вже був хлопець дорослий, десь через рік-два забрали його в армію, і Мариська підросла, десь мала 14-15 років. Хвалилась мені, що має хлопця. А тим хлопцем був Сапатий Йосип, досить гарний і кожен раз там приходив. Дружив з її братом Зенком. Того вечора хлопців в Гершка було більше. Довго там світилося. Вночі наш пес почав дуже гавкати і ми побудились. Ми з мамою дивились у вікно. На городі було якось підозріло. Нараз затріскотів автомат. Хтось закричав і зробився на городі шум. В дворі наші загриміли.  Мама відчинила двері і до хати вскочив Василь, найменший син вуйка Петра: “Йосипа вбили!” – тільки й вимовив наляканий. Мама сказала, щоб він лягав коло мене. До ранку не спали. А рано довідалися, що Йосипа поранили, а до лікарні не довезли, по дорозі помер. А було так: хлопці трохи випили, в хаті світилося. Совіти підповзли до хати і чекали, що буде дальше. Хлопці виходили з хати, а більшовики: “Стой!” А Йосип сказав: “п-р-р-р, п-р-р-р!” і совіти по ньому з автомата. То вже була остання жертва в селі.

Ти впав наче весняна квітка
Тебе порізала  ворожа куля
Кому залишилась твоя кохана
Яка чекала її подальша доля?

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.
2009 р.

Анна Бойко с.Яглуш Івано-Франківська обл. 2009 р. ✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Tags: , ,