січня 2013

You are currently browsing the monthly archive for Січень 2013.

Польське горнятко

Прокоментуй!

Під час війни і після майже в кожній родині сталися зміни. В декого загинули рідні, а в декого пропали без вісті. А в нашій родині моєї мами брат опинився в Аргентині, а сестра в Польщі. Дуже бабця з дідом сумували, плакали  і казали, що вже більше не побачаться, і так і сталося.
А десь в 50-их роках дістали ми звістку, що мамин брат Семен із Франції переїхав до Аргентини, а сестра в Польщі. А вже в 60-их роках можна їхати до Польщі по візі.
Спочатку поїхала моя мама в Польщу до сестри Ганни, а потім захотіла я. На той час в мене вже було двоє дітей: старша дочка Галя і син Євген – 4 роки. І я поїхала з меншим до родини в Польщу.
Мене вразило все що я там побачила: дороги, будинки і самі люди. Зовсім Інший світ. Вдома в нас, на Україні, в той час хати були переважно вкриті соломою. Люди ходили засмучені, змучені і працею, і тим побутом, що нас гнобив. Але мій син, хоч маленький ще був, знайшов спільну розмову з тамтешніми дітьми і вони розумілися, бавилися.
Віза була на один місяць, скоро час злетів і час було вже їхати додому. Я зібрала свої речі в сумку, бо на другий день зранку мала виїжджати. Мій Євгенко сказав, що без горнятка у горошок він додому не поїде і цьоця дала те горнятко біленьке в чорний горошок…
горнятко
Минуло трохи часу. Малий Євген дуже любив пити молоко з того горнятка. Одного разу сидів на хатньому порозі і поставив його біля себе, бабця йшла до хати і ненароком зачепила, і горнятко впало і розкололось на двоє! Ой скільки плачу і смутку було. Малий назвав бабцю “сліпоокою”…

Та через певний час, моя мама знову була в Польщі і привезла друге, таке саме горнятко, але вже час пішов і малий заспокоївся. Минуло з того часу 45-ть років, а улюблене горнятко досі живе в нашій родині.

Анна Бойко
с.Яглуш
січень 2013 року

Завод Фарфора CHODZIEZ S.A

Завод Фарфора CHODZIEZ S.A

Tags: ,

Зима в селі Яглуш

5 коментарів

Tags: , , ,