травня 2012

You are currently browsing the monthly archive for Травень 2012.

Дід і баба ✑26✑

Час ішов. Там далеко війна вже закінчилась. Хто живий залишився – поверталися додому. А в нас проливалася кров. Людей арештовували і кидали до пивниці (погріб). В Прикопишинім дворі був довгий будинок, там замикали людей. Стояла ще зима. Коло будинку вартували вдень і вночі воєнні. Через них подавали людям їжу і одяг. Вуйка Петра заарештували. Били щоб сказав, де бандери. Попробивали обидві руки, як Ісусові Христові, згодом випустили, бо нічого не сказав. А руки ще довго боліли.

Наша хата від Стрия була перегороджена тоненькою стіною,тому, все що там робилося, до нас було чути. Не раз  вчили малу Пазю молитви, то ми чули. І коли приводили людей на слідство, ми чули, хто і що казав. Совіти зробили собі катівню в Стрийовій хаті. Арештованих людей водили від Прикопихи  до Стрийової хати   городами, били. Вночі мене будив людський крик.

Одного разу злапали Дмитра Готрешеного. Жінка прийшла до нас і просила, щоб ми її покликали, коли Дмитра приведуть на слідство, щоб вона послухала, що він буде говорити. Щоб вона знала, що казати, як її спитають. Ми її покликали. Але вона як почула, як його там б’ють, то побігла до Стрия. Там  кричала, била кулаками в двері хоч її не впускав солдат, який стояв у дворі. Тай і їй ще дісталося. А вуйко Іван втік з дому. Не було його тиждень. Потім не ховався, відпустив довгу бороду, вуса, ще вдав, що глухий.

Сімку Йосипа  били, Гірняк Степанію , Герасима Йосипа, Закутинського Йосипа, Біласа Зенка і багато інших з чужих сіл.

Мама мене водила ночувати до Гришка. Я  дістала нервову хворобу і нога знову мене заболіла.
Повезла мама мене на село Мелну. Там був лікар. Він сказав лікуйте спочатку нерви, а потім ногу.

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.
2009 р.

Анна Бойко с.Яглуш Івано-Франківська обл. 2009 р. ✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Tags: , , , , ,

Золота Поляна

1 коментар

ЗОЛОТА ПОЛЯНА – розташована в мальовничому урочищі Золота серед лісового масиву, що знаходиться між селами Яглуш, Виспа та хутором Липівка. Займає площу біля 2 га. В 40-их рр. минулого століття в цьому урочищі стояв відділ УПА, проводився вишкіл нових прибульців до Української Повстанської Армії. Назва Золота сягає дуже давніх часів. У районі урочища збереглися могили-кургани,які є під державною охороною як пам ятки археології. Після проголошення нашої державності у літній період на Золотій Поляні проводиться вишкіл відродженого молодіжного Пласту
http://maps.google.com.ua/maps?ll=49.507105,24.499222&spn=0.005803,0.009645&t=h&z=17&lci=com.panoramio.all,com.google.webcams
Просмотреть увеличенную карту

Золота Поляна

Капличка на поляні

Капличка на поляні

У 1943-1944 роках тут проводили свої вишколи — легендарна повстанська сотня “Бурлаки”, відділ окремого призначення “Сіроманці”, а також інші відділи УПА. Поруч також знаходиться Осова Поляна, де таборувала сотня “Орли”. 16 грудня 1944 року із Золотої Поляни сотня “Сіроманців” зробила наскок на тодішній районний центр Нові Стрілища, де їй вдалося визволити 40 в’язнів, знищити архіви допитів та забрати багато зброї. У цьому бою загинув командир відділу — сотенний “Яструб”, вихідець із Полтавщини Дмитро Карпенко. Він похований на хуторі Кам’янка, недалеко від Золотої Поляни. Неодноразово на Золотій Поляні бував Головний командир УПА Роман Шухевич із особистими інспекціями стану бойових відділів УПА. На початку 90-х років на Золотій та Осовій Полянах місцевими мешканцями було відтворено таборові споруди УПА, а також збудовано меморіальні каплички і встановлено пам’ятні хрести. Відтоді тут щороку проводять свої табори молодіжні патріотичні організації.
(матеріал з тенет інтернетів)

Криївка

мостик від криївки до поляни

мостик від криївки до поляни

в криївці

в криївці

пам’ятний хрест

.

Слава Україні! Героям Слава!

Час від часу ми потрапляємо на Золоту, у пошуках грибів чи малини. Пам’ятаю єдині гуляння у 1997-му році в честь 55-тої річниці УПА. Була сцена, співали там, купа людей і пахли шашлики:-)

Фотоекскурсію провели Рома та Оксана.
2007 рік.

Tags: , , , ,

Мамине свято

Прокоментуй!

Мамине свято

По обістю і у полі
і в святу неділю
мама завжди у роботі
та й не гонить долю

Бо у неї радість є
бо у неї діти
і нема у неї часу
щоби відпочити

А коли у неї свято?
а хто його знає
сама мати відповість
вона в серці має

Своє свято у житті
пам’ятає завше
Як у неї народилось
немовлятко перше

Друге свято, як маля
промовило “мама”
мама свято пам’ятає
як перше, так само

Третє свято, як пішло
у перше до школи
теє свято не забуде
матінка ніколи

І багато таких свят
було в мої мами
але їх ніхто не знає
тільки вона сама

Ніхто квітів у дарунок
їй не приносив
і прощення за нескромність
у неї не просив

Але мама наша мила
добре серце має
кривди всі і негаразди
скоро забуває

Мамо наша, добра нене
будь завжди такою
милою, ласкавою,
з мовою м’якою

А в нас свято кожний день
Як вдома є мами
Будьте щасливі й здорові
Будьте завжди з нами

2002рік
Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Tags: , ,

Земле рідна

1 коментар

Земле рідна

Коли на нашу українську землю
Надлетіли зграєю круки
Батьки, брати, сини наші
Взяли мечі у мужні руки

“Непустимо на наші землі
Хижацькі сили – поклянімось
І за вітчизну за Україну
На її захист піднімімось”

Але сили були нерівні
Вмирали в полі воїни
Не підкорились, клятву не зломали
Герої України вірнії сини

Ярмо лягло на матерів
На немічних старих дідів
І край повитий у неволю
У снах в думках він бачив волю

Край гомонів і тихо обережно
Роки ішли надія не вмирала
Ярмо й кайдани потихеньку рвали
І настав час Україна з колін встала

Ми не забули 18-ий визвольний рік
Коли січовії стрільці повстали
І пам’ятаємо 40-вії війну
Як нас вбивали і в неволю гнали

Вітчизно моя краю бідний
Усіяний і злотом й сріблом
Земля твоя полита медом
А хто господар над отим добром

Ми вільні вже вітчизно люба
Під прапором свої живемо
Чужий хижацький хрест тяжкий
На свої плечах ще несемо

Коли ж нарешті жадоба умре
Коли у круків опустяться крила
Щоб моя зморена земля
Більше дверей для злого не відкрила

До сонця йшли минулі предки
Та їм на зустріч тучі виростали
Вони лягали намертво у землю
Вони її на вірність присягали

Моя Вітчизно солодка і гірка
Приваблюєш до себе всю нечисть
І висмоктують з тебе всю кров
За те паплюжать твою честь

Не люблять хижаки твого народу
І жалять в серце, колять в душу
Твоє добро висмоктують як жалом
Щоб по собі залишить пущу

Коли над нами зіронька зійде
Наша єдина з іскровою
Щоб заясніла на повен світ
Моя земля солодка з гіркотою

Країно люба, земле мила
Яка твоя судьба жорстока
Сини твої падали і вставали
Бо в них була любов глибока

Звертаймось до народу й Батьківщини
І до народу і до землі
Недаймося більше скривдитись
Пітьмі жорстокій й злій

І змиєм землю чистою водою
Й зітремо павутиння із небес
Щоб була чиста земна совість
І мир на світі щоб воскрес

Анна Бойко
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Tags: ,

Бімко підріс і тепер сторожує подвір’я, але через свою непосидючу вдачу прив’язаний, та це не заважає йому бути веселим та енергійним.

Tags: ,