січня 2012

You are currently browsing the monthly archive for Січень 2012.

Для Івася!

1 коментар

У січневу п`ятницю
На 30-є число
Десь приблизно на світанку
Народився наш Іванко

І сьогодні в роковини
Вітає тебе вся родина
Тато, мама, сестра й брат
І племінників аж п`ять

Всі бажаємо здоров`я
На довгий щасливий вік
Щоб ангели заспівали
Многих-благих тобі літ

Від землі добра багато
А від сонця тепла і злота
Від людей поваги й добробти
А від нас, синочку любий,
Все що маєм в серці
Все даруємо тобі!

А.Бойко
2012 рік

Анна Бойко з сином Іваном

Сьогодні в нашого вуйка Йвася, мого хресного ювілей! Щиро його вітаємо і бажаємо здоров`я міцного, радості щирої, любові вірної і скорої зустрічі на Батьківщині!

Tags: , ,

Прокопчук Іванка

Моя найкраща подруга Прокопчук Іванка знайшла в своїх записах цікавий спогад-розповідь про гостини в моєї бабусі у вересні 2002 року.

Пам’ятна подія

Мальовниче село Яглуш розкинулося між гір і лісів. На одному з пагорбів – церква, до якої веде хресна дорога, одна з не багатьох в Україні. Її видно з будь-якого куточка села.  Старшим людям вже не сила кожної неділі ходити до церкви, а молоді майже нема. Хоча хат, здається, багато, але велика кількість пустих, ще більше самотніх людей, а сімей з дітьми всього кілька, тому церква здебільшого напівпуста. Але сьогодні – виняток, бо на цю неділю припало аж  кілька свят: 90-річчя церкви, освячення хресної дороги, празник, але найголовніше свято – день народження жительки цього селища, бабусі моєї кращої подруги і просто веселої і хорошої людини – Бойко Ганни. Все своє життя прожила вона в цьому селі. В дитинстві батько покинув їхню родину, тому бабусю Ганю виховувала сама мама. Зі своїм майбутнім чоловіком Ганна познайомилась у вечірній школі. Потім було  кілька років розлуки, поки Михайло служив в армії і, нарешті, подружнє життя. Михайло теж був напівсиротою – дуже рано померла мама. Жили вбого. В маленькій кухонці-хатинці було дуже холодно, Ганна простудила ногу. Тоді ще не було ні можливості, ні часу думати про лікування, тому хвороба давала про себе знати впродовж всього життя. Працювали не покладаючи рук, тому через кілька років збудували невеличку хатинку з підручних матеріалів: глини, дерева, покрили її соломою. Це були не найкращі умови, але тоді тішилися і цим. Там народились перші діти: хлопчик Євген і дівчинка Галинка. Незабаром почали будувати нову хату, в якій живуть і до сьогодні. Там народилась третя дитина, наймолодший син – Івась.
Діти вже повиростали, мають свої сім’ї, і так сталося, що в рідному селі жити не залишились, роз’їхались по різних кутках. Але як тільки випадає можливість діти обов’язково дзвонять до батьків, приїжджають. І в цей святковий вересневий день побажання лилися зі всіх уст, але найголовніше, найщиріше  привітання висловила сама іменинниця: «В мене  є здоров’я, бо я  ще живу, є щастя, бо я бачу всіх вас, ваші щасливі обличчя біля себе. Головне для мене ваше щастя, ваше здоров’я, ваше майбутнє!»

Жовтий вогник тоненької свічки кидає тінь на лагідне обличчя бабусі, тоненькі зморшки навколо очей як промінчики сонця, вони розповідають про нелегку доля, нагадують про хвилини радості і смутку, а в очах водночас і горе, і щастя, багато сліз, але ще більше посмішок, а головне –  море любові і тепла, які здатні наповнити кожну частинку твоєї душі, охопити всю планету, все живе, увесь Всесвіт.»
Прокопчук Іванка
2002 р.

Оля, Рома, Оксана, Іванка. 2002 рік

Tags: , ,

Повстанці ✑24✑

Прокоментуй!

початок:Поле (продовження)✑23✑

Хоч був воєнний час, мама відчувала себе в рідному домі чужою і по трошки готувалась до будови хати. Найближче поле було Мнєрка, але вже на краю села. Не дуже було зручно, але що було робити. Ми мусили колись піти з дідового дому. Мамі кожен раз про це нагадували і мама розуміла. Прокопишена  Паська продала мамі пару кусків дерева, що лишилось від її хати. Те дерево так і лежало коло її двору недалеко сільради. Решту  – возили з лісу. Вуйко Петро пообіцяв  мамі побудувати хату. Він трохи на тому розумівся, бо і собі збудував хату. Але ще треба було почекати поки зміняться часи. Деякі хлопи поголосилися (здались), в них були різні версії. Хто з Німеччини прийшов, хто у Львові лікувався. Переважно старші чоловіки, їх в армію не брали, тай молодих не брали, бо з наших околиць були ненадійні люди. В армії всі до одного бандери, а з бандерів який толк? Одним словом – або в тюрму, або до Сибіру. Облави не припинялись і після облави були нові жертви. То в лісі, то в криївках  вбивали. Убили Гірнякового Олексу, який щойно оженився, а також Совяка Василя. Лишились без батька  двоє дітей – Марійка і Осипко. Потім Олексового брата Йосипа Сапатових, Сімку Володимира, Закутинського Івана, Борачка Миколу, Войтовича Василя, Берчака Миколу, Гірняка Федора, Заяця Федя, Гарасима Петра, Горіна Івана. А  скільки із других сіл в нашому  погинуло, то ночами своїх синів забирали додому родичі. А наших привозили таємно з чужих сторін. Пропали, невідомо в яких тюрмах, такі хлопці : Совяк Володимир, Вовк Семен, Роїк Володимир,  Задерецький  Володимир. Син мого вуйка помер в тяжкій гарячці, його везли партизани до лікаря в село Фрагу, але по дорозі на Виспу він помер. Вночі прийшов вуйко до мами: « ходи Пазю, бо мій Ладик помер».  Мама каже: « зачекаймо до ранку, бо небезпечно йти вночі», а вуйко: « не хочеш, то йду повішусь на цвинтарі», і мама пішла з ним в ніч на Божу волю. Владик лежав в Окуня на Виспі,  місяць світив через вікно йому в обличчя, він був дуже гарячий, мама подумала, що живий. Горло опухло, шия огрубіла – може ангіна. Але  не стало ще одного повстанця. . .

Анна Бойко с.Яглуш Івано-Франківська обл. 2009 р. ✑БЛОГО-КНИЖКА✑Всі історії

Tags: , , , ,

8 бульбів (картоплин) натерти 1/2 грубо,1/2 мілко
Розварити пенцак (перлова крупа) до 150г
Засмажити цибульку на олії
Якщо є, дати вареної картоплі або хліба.
Відварити листки капусти.
Зробити голубці.
Залити водою, посолити, варити.

Смачного!

Смачного!

Tags: , ,

0,5 л молока (пареного, теплого)
1 стакан цукру
Більше ніж ½ пачки дріжджів
150-200 г маргарини
3-5 яєць

В теплому молоці розвести дріжджі, всипати муки, влити збиті на піну білки, жовтки розтерти з цукром – вилити, пушку солі. Замісити.Вимішати щоб було не густе, трохи рідше ніж на пироги (вареники). Маргарин розтопити і вилити і місити поки не відчепиться тісто від руки. Можна дати ванільний цукор (запарити його молоком – ліпше пахне). Поставити тісто щоб підкисало, в тепло, щоб стало в 2 рази більше. Накрити кришкою. Виробити пампухи. В середину варення з рожі, з яблук, вишні або мак. Посипати мукою стільницю, накрити щоб не сохли і хай киснуть. Смажити в олії на малім вогні.

тісто кисне

тісто кисне

ABoykoPonchyky011

тісто підкисло

робимо пампушки

робимо пампушки

посипаєм стільницю мукою і ставимо в тепло, накриваєм

посипаєм стільницю мукою і ставимо в тепло, накриваєм

пампушки підкисли

пампушки підкисли

смажимо пампушки в олії на малому вогні

смажимо пампушки в олії на малому вогні

Смачного!

Смачного!

Щасливого Святого вечора та Веселого Різдва!

Щасливого Святого вечора та Веселого Різдва!

Tags: , , , , ,

Маленьке відео про святкування Різдва в селі з колядками та вертепом 🙂

Tags: , , ,

У вільну хвилину

Прокоментуй!

бабуся Ганя
Бабуся любить читати свіжу пресу, коли їдемо в гості, то купуємо пару ґазет. Цього разу мій шлях лежав через Тернопіль,тому бабуся читає їхні ґазети:-)
дід Михайло
Дідо ремонтує гірлянду для ялинки. Вже багато років ялинку дідо робить із гілочок, що приносить з лісу. На свят-вечір я її одіваю.

Tags: ,

Звіт 2011

2 коментарі

Here’s an excerpt:

Концертний зал на Сідней опера театр має 2700 чоловік. Цей блог був переглянутий близько 18000 раз в 2011році. Якби це був концерт в Сідней опера, це зайняло б близько 7 аншлагових виступів :-).

Click here to see the complete report.

Tags: ,

Дід Михайло та бабуся Ганя Бойки читають блог про себе. Boyko003 Boyko004

Tags:

святий вечір

День січневий тихий ясний
Морозець гуляє
А у хаті пахне святом
В печі жар палає

Наступає святий вечір
Всі різдвяні свята
Коло кухні пріє мати
Й заставляє тата

Щоб були готові всі
Дванадцяті страви
То залиш в дворі
непотрібні справи

Бо сьогодні до нас в гості
Приїжджають діти
Щоб було чим годувати
І чим напоїти

Їде зять, дочка, онуки
Сини з невістками
Буде в нас свята вечеря
Разом з колядками

Як зійде перша зірниця
Навкруг столу сядем
Перша страва то кутя
Й молитися будем

Подякуємо щиро Богу
За святу вечерю
Заколядуємо колядку
Про Різдвяну зорю

Бо вона нам сповістила
Ісус Народився
У Вефлиємі місті
На світ появився

Світить зоря ясно-ясно
А місяць сміється
Тож родина наша
Радо веселиться

Дай нам Боже дочекатись
До другого року
Щоб родина поповнилась
Із середини й збоку

Анна Бойко
2012 рік

Tags: , , , ,