грудня 2011

You are currently browsing the monthly archive for Грудень 2011.

св.Миколай

церква с.Яглуш

Святий Миколай

По засніженій дорозі
від хати до хати
іде Святий Миколай
дітей зустрічати

Несе гарні подарунки
добрим чесним дітям
та й здоров’я він бажає
дідусям бабусям

І у школах і в садочках
всюди він буває
він за всіх знедолених
добре пам’ятає

І дарує все що має
ласощі й обнову
і питає а чи знають діти
свою рідну мову

Чи уміють молитися
чи дякують Богу
Бог дасть за це
завжди допомогу

Обіцяв Св.Микола
ще не раз прийти
і тому хто потребує
щиро помогти

То святому Миколаю
зичим довгих літ
його добре серце
знає цілий світ

А.Бойко
грудень 2011р.

…був ще один випадок і я мушу  і про нього написати. Якось я була в магазині і молоді мами журилися, що купити дітям на Св.Миколая адже солодощі вже не цікаво. І я їм розказала, який я мала подарунок і запам’ятала його на все життя.

По сусідству жив хлопець від мене на 8 років старший і часто до нас приходив. Напередодні св.Миколая він також ввечері прийшов, посидів та й пішов. Мені в той час було 8-9 років. Була війна, купити не було що і не було за що, про подарунок не було і мови. Але коли вранці я проснулася, то там де я ввечері положила свій одяг я знайшла великий пакунок, так до пів кілограма: “Мамо! Мамо! Дивіться мені Миколай приніс подарунок” А мама до мене: “Не говори дурниць, який подарунок…” не повірила мама..І я показала. Пакунок завернутий у папір. Ми з мамою були дуже здивовані, де він взявся. Коли ми розв’язали  то я подумала, що то цукерки: “Мамо, цукерки!” Але виявилося, що то варена червона фасоля…

Такий подарунок мені приніс Миколай в особі, мого сусіда Зенька. Нехай Господь візьме його душу під свою опіку. Його на світі вже нема.

А.Бойко
грудень 2010р.

читайте також:
Св.Миколай у повоєнний час
Різдво в 1947 році
Всі історії ✑БЛОГО-КНИЖКИ✑

Tags: , , , , ,

с.Яглуш
Наше село маленьке, серед лісів і далеко від районного центру. А в ті 40-ві роки і дороги не було доброї до райцентру. При кінці року, а так було кожного року, що на свято Миколая готували в нашому селі концерт і роздавав Миколай дітям подарунки. Я ще не ходила до школи, моя мама пішки пішла до міста взяла з дому щось продати (маку, сушку, грибів) і щось купити. Вийшла мама з дому ще було темно, а прийшла з міста вже темніло змучена і голодна. З кишені маминої куртки, до якої я полізла, я витягла пачку кольорових олівців. Скільки було радості! Мама мені купила, але забула дати! Коли мама зайшла до хати, я радо показала олівці:”Ви мені, мамо, забули дати олівці, що купила … ” Але мама забрала від мене і сказала: “То не твої, ти ще не ходиш до школи. То мама  Марійчина сказала купити і я купила, зараз віднесу.” “Ну чому Ви мені не купили? Я буду ходити до школи..” “Я не мала грошей” – сказала мама.

Наступило свято св.Миколая, у вечері пішли, як усі, з мамою до читальні. Спочатку виступали діти, школярі читала вірші і співали. Потім Миколай почав роздавати подарунки. Я переживала, щоб мене не забув, і не забув і мені дав подарунок – яблука, горіхи і пару цукерок, а також олівці кольорові, ті самі що мама купила в місті, було розчарування, бо я засунула в коробку кусок паперу і він там був.   Поки я розглядала подарунок, в залі погасили світло, люди заметушилися, тривожно і шепотом заговорили, спочатку молодь, а потім і діти з батьками в темряві вийшли на двір. Над лісом гуділи літаки, стояла заграва і падали парашути чути було постріли. Люди розходились в тривозі. Був воєнний час.

грудень 2010р.
А.Бойко
с.Яглуш, Ів-Франк.обл

читайте також: Різдво в 1947 році

Всі історії ✑БЛОГО-КНИЖКИ✑

Tags: , , , , ,

Анна Бойко
18 серпня 2009р.
с.Яглуш
Івано-Франківська обл.

Tags: , ,